Таємниці Великої китайської стіни

Велика китайська стіна... Грандіозна вигадка тирана і володаря Ши-Хуанді з династії Цинь. Насправді це найзначиміша і найзагадковіша рукотворна будівля. "Кам'яний пояс" Піднебесної імперії... Він і сьогодні не дає спокою дослідникам паранормальних явищ, постійно ставить все нові й нові запитання, відповіді на які знає лише вона... Велика китайська стіна.

Багато-багато років тому за часів правління династії Цинь (II століття до нашої ери) жила Дівчина на ім'я Мен-Ян. Її поява на світ у чомусь схожа на легенду, і ця історія також подібна до легенди.

Одного разу подружжя на прізвище Мен на межі своїх володінь посадило насіннячко гарбуза. Рослина росла швидко, і незабаром її стебло обплело огорожу сусідського володіння на прізвище Ян. Біля цієї огорожі на стеблі і виріс величезний гарбуз. І коли подружжя Мен розрізало цей гарбуз, то в ньому була красива маленька дівчинка!

Цю маленьку дівчинку назвали Дівчина Мен-Ян. Коли дівчинка виросла, то вона стала такою ж прекрасною, як небесна діва. Вона виростала доброю і кмітливою, майстерної в створенні музики, віршуванні і глибоко розуміючою чесноти Конфуція. Немолоде подружжя Мен дорожили нею, як своєю власною дочкою.

Перший імператор династії Цинь був жорстоким і деспотичним правителем. Для захисту недавно створеної династії він наказав зібрати незліченну кількість молодих людей, щоб ті, працюючи як раби, побудували уздовж північного кордону Китаю Велику Стіну. Імператор абсолютно не піклувався про своїх працівників, і багато хто з них помер від виснаження.

Щоб відхилитися від рабської повинності, молодий учений на ім'я Ван Сілян пішов з свого дому і, шукаючи притулок, одного разу забрів у сад, який розкинувся за будинком сім'ї Мен. Дівчина Мен-Ян зустріла там Ван Сіляна і привела до батька. У батька дівчини було добре серце, і він вирішив допомогти Вану сховатися від рабської повинності.

За час, поки Ван Сілян переховувався в будинку сім'ї Мен, подружжя, що виростило дівчину, змогло трохи краще пізнати його. Ван виявився хорошим ученим і сердечною людиною, і тому вони вирішили видати свою дочку за нього заміж. Проте через три дні після таємного, але радісного весілля слуги імператора увірвалися в будинок сім'ї Мен і схопили Ван Сіляна. Дівчина Мен-Ян знала, що її чоловіка схопили, щоб відправити на будівництво Великої Стіни.

Цілий рік вона чекала його повернення або звісточки від нього, ділячись своїм горем із подушкою, яка не просихала від сліз. Проте від чоловіка не було ні звісточки. І тоді вона вирішила вирушити на його пошуки. Витративши багато днів на пошуки, Дівчина Мен-Ян вирішила запитати у стрічного старого, де розташована Велика Стіна? Чи довго до неї добиратися? Той відповів: "Дуже далеко звідси лежить місцевість, що має назву Провінція Ю, а Велика Стіна стоїть набагато далі від неї на північ".

Шлях до Великої Стіни був дуже довгим і важким. Дівчина Мен-Ян йшла весь світовий день, зупиняючись тільки на нічліг, де доведеться. Вона харчувалася черствим хлібом і пила воду з будь-якого струмочка, який попадався їй на шляху.

Часто утомлена і замерзла, вона продовжувала шлях. Вона йшла і під дощем, і під пекучими променями сонця, безкраїми полями і крутими горами. Добрі люди давали їй можливість заночувати та їжу.

Нарешті холодним осіннім днем Дівчина Мен-Ян дісталася до Великої Стіни.

Побачивши людей, які тяжко працювали під невсипущим наглядом охоронців, серце її завмерло. Вона стала розпитувати про свого чоловіка Ван Сіляна, але їй лише відповіли, що той помер через кілька днів після того, як його прислали на будівництво Стіни. Вана поховали під Стіною.

Величезна хвиля горя заповнила серце Дівчини Мен-Ян. Вона ридала й ридала на вершині Великої Стіни, і її сльози текли, немов річка. Її плач вразив робітників і охоронців, які, покинувши свою роботу, почали ридати разом із нею. Свинцеві хмари затягнули небо, а холодний осінній вітер став ще похмурішим, немов оплакував разом із нею смерть її коханого чоловіка.

Раптом пролунав гучний ревучий звук. Це звалилася частина Великої Стіни, оголивши останки всіх померлих на будівництві робітників. Опинившись перед купою кісток багатьох загиблих, Дівчина Мен-Ян розгубилася – як знайти останки свого чоловіка? І тоді вона пригадала, що про це говорили старші в сім'ї: якщо на кістки мертвого потрапить кров його живих родичів, то кістки її вберуть. І тоді вона проколола вказівний палець, і краплі її крові потекли на кістки. Нарешті вона знайшла останки тіла чоловіка, а поряд з ними вона пізнала ґудзики з одягу, який шила для нього.

Дівчина Мен-Ян поховала чоловіка відповідно до ритуалів, як годиться коханій дружині. Легенда розповідає про те, що ту частину Великої Стіни, яка зруйнувалася під потоками сліз Дівчини Мен-Ян, неможливо відбудувати наново – вона розвалювалася кожного разу, як тільки її відновлювали. Дівчина Мен-Ян стала легендарною героїнею, дуже поважаною багатьма поколіннями китайців. Храм Дівчини Мен-Ян, зведений в східному кінці Великої Стіни за часів династії Сон приблизно 1 000 років тому, залишається відкритим для відвідин і здійснення ритуалів до цього дня.

Це традиційна китайська історія, що розповідається в різних варіантах.

І дійсно в стінах цієї споруди знаходяться замурованими мільйони людських кісток. Їх ховали у вертикальному положенні. І всі вони стали одвічними охоронцями кордону Піднебесної імперії. Якщо вірити твердженням про матеріальність людських душ і періодичне повернення їх до місця захоронення тіла, то можна лише уявити, яка енергетична сила концентрується час від часу в цьому місці. Дослідники аномальних явищ вважають мільйонне захоронення нічим іншим як батареєю живлення колосальних розмірів. І з цього виникає інше запитання: Що має живити ця енергія?

На це запитання відповіді немає. Як і на те, хто насправді був автором цієї загадкової споруди. Цинь Ши-Хуанді? Можливо... якщо не брати до уваги зовнішній вигляд Великої китайської стіни з космосу (і те, що це єдиний рукотворний об'єкт, який чітко виділяється на поверхні Землі, якщо подивитися з того ж космосу).

"Кам'яний пояс" проходить по чітко окресленій лінії. Вважалося, що вона в'ється через певні рельєфні особливості та відмінності у поверхні ґрунту. Але якщо придивитися, то вона петляє навіть на рівних ділянках. Це значить, що природні перешкоди тут ні до чого. Якщо ж нанести на карту стіни відому географічну сітку паралелей та меридіанів, то можна розгледіти, що стіна в точності повторює лінію тридцятої паралелі. Це тим цікавіше, що ця лінія умовна. Хоча саме вона є певним екватором, який розділяє навпіл земну сушу (щодо безпосередньо екватора, то він розділяє всю земну поверхню). Спробуйте на карті розділити євразійський континент на дві рівні частини і побачите... прямої лінії не вийде. Відомо також, що вісь обертання нашої планети з часом змінює свій кут. Нещодавно вчені відновили розташування тридцятої паралелі, яке спостерігалося 2200 років тому, і орієнтовну конфігурацію континенту. 

Отже, в ті часи стіна проходила практично по 30-тій паралелі. Чи знав китайський імператор тоді, що проводить своєрідну лінію середини, ставить крапку відліку, креслить лінію повної гармонії. Вчені впевнені, що в 220 році до н.е. людство не володіло достатнім знанням для того, щоб розробити такий грандіозний проект споруди. Є гіпотеза, що допомагали у цьому китайцям представники давньої загиблої цивілізації, сліди якої і досі не знайдені ученими. Або ж це були певні неземні сили?..

Повернімося до таємниці 30-ї паралелі. Просуваючись по ній далі від Китайської стіни, наштовхуємось спочатку на Єгипетські піраміди, а потім на... Бермудський трикутник. Дивно, чи не так? І вражає не тільки це. Усі три таємничі об'єкти рівновіддалені один від одного (незважаючи на постійний сейсмічний рух)! Що це, лише випадковість? Навряд чи. Завіса містичності, що вкриває собою певні історичні факти, не зважає на сучасний прогрес і навіть не думає щось пояснювати, залишаючи за собою право на суть величного і непізнаного. Такого, як Велика китайська стіна, розгадати таємниці якої ми й досі не можемо, а лише більше заплутуємось, потрапляючи у лабіринти нових загадок...