Таємниця головних охоронців гарему

Євнухи були ідеальними служителями гарему, використовуваними із простої обережності: аби наложниці жили у безпеці і догоджали тільки свому господарю.

Головною перевагою євнухів була відсутність жіночих і чоловічих ознак статі і повна нейтральність в сексуальному відношенні. Вони ідеально підходили до керівництва досить складною системою гарему й  по положенню своєму ставали наймогутнішими особами держави.

Кастрованих   євнухів (від грец. Eunuchos - «охоронці ложа») у владики османів була ціла армія, чисельність якої в різні часи коливалася від 600 до 800 чоловік ...

Для кастрації використовувалося кілька способів, сам же метод перетворення чоловіка в безстатеву істоту  тримався в глибокій таємниці, але відомо, що після примусової  кастрації, багато гинули, втрачаючи життя від втрати крові та антисанітарних умов, в яких здійснювалася «операція». Траплялося, що деякі чоловіки не витримували жаху перетворення їх у безстатеву істоту і божеволіли.

Відомі три способи кастрації: повне відрізання яєчок і пеніса; відрізання пеніса; видалення тільки яєчок. Перший тип євнуха вважався найнадійнішим, інші два ні, оскільки у них ще могло прокидатися сексуальне бажання.

Вигляд

Зовнішній вигляд євнухів, підданих самому радикальному  способу кастрації, був жалюгідний. Їх тіло з роками ставало в'ялим і товстим, голос - писклявим, зникав волосяний покрив, за характером вони наближалися до жінок. Старіли євнухи досить  рано і в 40 років вже здавалися шістдесятирічними ... Болісним наслідком кастрації було нетримання сечі, і, як стверджували очевидці, наближення євнуха завжди можна було впізнати здалеку по сильному аміачному запаху, що йшов від нього. Для того щоб помочитися, вживалася срібна трубочка, яку євнухи носили в своїх тюрбанах.

Втрату любовних насолод варта гарему заповнювала іншими радощами життя. Вони були витонченими  гурманами, отримували задоволення від танців і музики , любили слухати казки та співи солов'їв. Щоб заглушити тугу і заповнити «порожнечу тіла», євнухи іноді використовували легкі дурманні засоби - кальяни з домішкою опію ...

Вважалося, що відрізані пеніси виростали знову, тому зазвичай всі євнухи періодично обстежувалися лікарем. В варту гарему вважали за краще брати кастратів з відразливою зовнішністю, і це було зрозуміло. Ті, у кого був залишений пеніс, могли відчувати статевий потяг і займатися любов'ю, досягаючи в цьому мистецтві незвичайних висот, особливо в оральному сексі. Чарівність же любовних стосунків з євнухами полягала ще й у їх повній  безпеці, адже від кастратів неможливо завагітніти ...

Вибір

До Туреччини звичай тримати в служінні євнухів проник із Візантії. А в оттоманському  гаремі євнухи з'явилися за часів султана Мехмеда Завойовника. Спершу гарем охоронявся білими євнухами, що поставлялися з Північного Кавказу, з Вірменії та Грузії, але ніколи ними не могли бути турки, бо мусульманам кастрація заборонена Кораном. З 1582 року, коли султан Мурад III (1574-1595) призначив євнухом абіссінця Мехмеда Агу, в євнухи майже завжди відбиралися абіссінці (ефіопи). Виявилося, що білі хлопчики важче переносять кастрацію, чорних же виживало значно більше ... Чорношкірі євнухи були кращими від білих й з іншої причини. Існувала думка, що євнухи усе ж здатні до зачаття, а народження чорної  дитини   відразу ж вкаже на його незаконне походження.

При надходженні в гарем євнухи отримували нові імена - назви квітів. І величезні, потворні вартові звалися ніжними гвоздиками, трояндами, нарцисами і гіацинтами. Вважалося, що це найбільш личить тим, хто охороняє «чистих і запашних» дружин султана.

Євнухи були добре  забезпечені, отримуючи платню в розмірі від 60 до 100 акче на день і окреме річне утримання. Суттєвою добавкою до цього були дари від інших палацових служб. Були у них і свої негласні статті доходу. Євнухи становили особливе торгове товариство, встановлюючи ціни на потрібні гарему товари й коштовності, закуповували їх у купців і перепродували жінкам гарему.

Вигода

Євнухи були найбільшими хабарниками у Османській імперії, де панувала справді  приголомшлива  корупція. Отримували подарунки не тільки від свого повелителя, але й від прохачів. Фаворитки султана могли вплинути на рішення того чи іншого питання на користь прохача. Але «вийти» на них можна було за хорошу винагороду, вручену євнухам, які створили складну систему відносин із зовнішнім світом.

Мрія і вершина кар'єри євнуха - посада кізлярагаси. У його руках була зосереджена величезна влада, а офіційне положення могло бути прирівняне до положення прем'єр-міністра європейського двору. Він був головнокомандуючим палацової варти, коло його обов'язків було надзвичайно широким, а вплив величезний. Кізлярагаси виступав головним свідком на весіллі султана та його дітей, проводив церемонії обряду обрізання і заручин, оголошував принцу про смерть батька чи про його зречення. Він же відповідав за просування по ієрархічній драбині гарему жінок і євнухів, і їхня кар'єра багато в чому залежала від його схильності. В обов'язки кізлярагаси входило також захист жінок гарему і поставка туди нових наложниць.

Кожна жінка, що зверталася до султана, мала була зробити це через старшого  євнуха, що, враховуючи звичай дарів, збагачувало його безмірно, а право особистої доповіді султанові й часті зустрічі із ним давали можливість примножити статки за рахунок інших придворних, і кізлярагаси був одним із найбільш багатих людей імперії османів. Він був і одним із найбільш довірених людей султана. Саме кізлярагаси проводжав наложницю  до спальні султана. Якщо ж вночі у гаремі відбувалося щось надзвичайне, то тільки головний чорний євнух міг увійти туди. Фігура чорного євнуха була не тільки могутньою, але й грізною і зловісною. Він оголошував вироки жінкам гарему і відводив засуджених до ката, а коли нещасних топили в морі, сам одягав на них шкіряні мішки.

Коли головний євнух йшов у відставку, йому призначалася пенсія. Новий султан, як правило, вибирав іншого головного євнуха, але іноді залишав старого. Євнухи були хранителями скарбниці султана, його дружин і, найголовніше, - таємниць гарему, від яких часто залежало життя багатьох. Їх вплив на державні справи ріс, ставши воістину величезним за часів правління жінок (1541-1687), а в XVII і XVIII столітті вони разом з султаншою і валіде, власне кажучи, керували імперією, зігравши істотну роль в її занепаді. Євнухи організовували змови, скидали і підносили на трони султанів.

Але з початку XIX століття влада головного чорного євнуха стала слабшати, а до початку ХХ століття його функції були зведені до спостереження за порядком в гаремі ... Із зникненням гаремів пропали і євнухи.

ТРЕТЯ ВАРТА