Максим Кривоніс:таємниця корпусного генерала

У багатьох містах сучасної України є вулиці Максима Кривоноса, про містечка і села нема й мови. Є така і у Львові. Буквально «прив’язувати» саме цю вулицю Старого Львова біля підніжжя Високого замку до історичних подій, пов’язаних з Максимом Кривоносом, Високим замком і штурмом Львова восени 1648 року було б перебільшенням, але заперечувати, що легендарний козацький полковник мусив хоча б нею пройти, не варто.

Ким насправді був Максим Кривоніс (Перебийніс, «Камерон») і що він робив у Львові?

Час, місце народження, соціальний статус родини Максима Кривоноса достеменно невідомі. Одні пишуть, що походив він з Черкащини, інші – з Волині чи Могилева-Подільського. За станом чи дрібний шляхтич, чи син коваля. Інші твердять, що був він справжнім шотландцем поважного роду. Ще інші —  реєстровим козаком.

Екзотичну версію про шотландське походження взяли з памфлета якогось німця, де Кривоніс згаданий під прізвищем Камерон, що так і перекладається «кривий ніс». Аргументують тим, що перед визвольною війною в Україні козацькі загони брали участь в Тридцятилітній війні у Європі на боці Франції. Був там, тоді сотник, Богдан Хмельницький. Після битви під Дюнкерком українці поверталися додому чомусь через Шотландію. Там, нібито, до них приєднався Камерон-Кривоніс. Романтично, але не факт. Тим більше, що у Максима Кривоноса був ще й брат, котрий загинув у битві під Пилявцями.

Ім’я полковника Максима Кривоноса яскраво спалахнуло в українській історії якось раптово, того ж 1648 року, коли почалася Визвольна війна. Є здогади, що на чолі селянських партизанських загонів він громив і грабував панські маєтки й раніше, але найбільшого визнання та слави зазнав саме 1648-го в найближчому оточенні Богдана Хмельницького. Натякають, що саме присутність Кривоноса з селянськими партизанськими загонами на Січі сприяла обранню Хмельницького українським гетьманом з усіма наслідками.

Той рік був щасливим і переможним для української зброї. Поляки зазнали цілої низки серйозних поразок і відступали на Захід. Річ Посполита тріщала по всіх рубцях. Доведено і написано: полковник Максим Кривоніс довів свій військовий талант та щастя практично у всіх серйозних баталіях того року. На час облоги Львова він мав статус-звання наказного гетьмана, тримав під орудою чотири козацькі полки (Черкаський, Корсунський, Білоцерківський та Уманський).

Талановиті тактичні прийоми, досвід ведення облог і штурмів укріплених ворожих позицій та фортець свідчать, що козацький полковник (по-теперішньому корпусний генерал) мав ґрунтовну військову освіту і завжди намагався володіти ініціативою, чого так бракує сучасним українським генералам та командувачам.

Одне слово, на час першої облоги Львова українським військом у жовтні 1648 року Максим Кривоніс вже був живою легендою та символом військового щастя. Це давало йому підстави гостро й публічно критикувати, з його точки зору, нерішучість та непослідовність дій самого Богдана Хмельницького, схильність гетьмана до перемовин і компромісів з поляками, стратегічну нерішучість, надмірну обачність. Хто зна, якби Кривоніс дожив до Переяслава, підтримав спротив Івана Богуна, то, можливо, не сталося б того, що сталося?

Але 9 жовтня до Львова підійшли основні сили козацького війська. Штаб Хмельницького з канцелярією став на Личаківському передмісті, татарська орда грабувала села й хутори в районах Скнилова, Зимної Води і Рясного. Полки Кривоноса опосіли Підзамча, Замарстинів, теперішні вулиці Промислову, Хмельницького.

Найміцнішим «горіхом» польської оборони Львова була фортеця на Високому замку. Оборонна споруда на вершку крутої гори тримала під вогневим контролем всі східні підступи до міста. Власне місто Львів, розташоване на захід від Замкової гори, мало свої оборонні мури. Сучасники казали, що з «Високого замку можна стріляти курей на площі Ринок».

Фортифікаційна споруда на вершку гори була ще з часів Данила Галицького, можливо, й раніше. Всі наступні правителі лише укріплювали й розбудовували її. Мури кількаметрової товщини, башти з гарматними бійницями, дуже круті схили зводили шанси штурму до нуля. Треба також згадати, що в 17 столітті гори, де зараз оглядовий майданчик, взагалі не було. Її насипали два століття потому поляки з нагоди 300-ліття Люблінської унії та обсадили деревами. В часи Кривоноса схили Замкової гори добре проглядалися та прострілювалися. Не дивно, що раніше ніхто не міг силою захопити Високий замок.

Ще перед появою українських загонів під стінами Львова сталася цікава… історія. Головний «герой» псевдоісторичних фантазій Сенкевича-Гофмана князь Ярема Вишневецький, тікаючи з-під Пилявців, загальмував у Львові. Він енергійно провів кампанію збору коштів з купців, вельмож та містян на оборону міста. Назбиравши кругленьку суму, здимів у бік Замостя. Так львів’ян «розвів» аферист. Чи вперше і чи востаннє?

Штурм Високого замку полками Максима Кривоноса тривав дві доби, з 14 до 16 жовтня. Слабших місць в обороні фортеці практично не було, підкопатися під мури – нереально. Тому атака відбувалася «в лоб», під гарматним та рушничним вогнем. Згадок про втрати «корпусу Кривоноса» не знайдено, але нема сумніву, що вони були значні. Є цікава з військової точки зору версія, що невеликі кінні й піші козацькі загони вдень і вночі імітували штурм замку, роблячи рух біля підніжжя гори. Нервові поляки, стріляючи навмання, витратили запас пороху, ядер і куль. Брали їх «на шаблю і вила». Тому не дивно, що увесь гарнізон замку знищили до ноги. Отже, військо Кривоноса вперше (!) взяло штурмом Високий замок з часу його зведення.

З втратою панівної висоти над містом Львів був приречений на капітуляцію. Зовсім нелогічно Богдан Хмельницький почав мирні перемовини з магістратом. Відомо, що це дуже не сподобалося Кривоносові. Але Хміль вчинив по-своєму: взяв з міста контрибуцію в 200 тисяч сріблом. Інші джерела твердять, що сума була 500 тисяч. То що, й тоді вміли «списувати» бюджетні кошти? Гроші зібрали знову із заможних містян, гарантуючи компенсацію від Корони. Згадок про компенсацію не знайдено. Знову «розвели»?

Сказано, що через велику купність військ та несанітарні умови саме в час облоги Львова взялася епідемія чуми. Нібито Кривоніс також захворів. Є також здогад, що полковник був поранений саме під час штурму Високого замку.

В будь-якому разі, вже недужий, Максим Кривоніс зі своїми полками брав участь в облозі Замостя. Там, практично, закінчився перший похід українського війська на Річ Посполиту. Богдан Хмельницький, зважаючи на розтягнутість свого запілля, настання зими і якісь інші загадкові причини, наказав армії повертатися в Україну. Це остаточно засмутило Кривоноса і він помер.

Хоча в польських джерелах є натяки на те, що Кривоноса тихо вбили, бо його авторитет та запальна вдача створювали дедалі більше проблем для гетьмана. Можливо, хоча й у ті часи вміли вести пропагандистські війни і комбінувати інформаційні провокації.

Досі з добрий десяток міст і сіл України змагаються за право бути справжнім місцем поховання генерала-полковника Максима Кривоноса. Вагомих аргументів чи фактів поки-що нема у жодного. Але меморіальні знаки і пам’ятники мають право бути всюди. Цей воїн заслужив навіть за один рік свого яскравого життя. Принаймні, ніколи (!) не укладав сумнівних союзів з непевними наслідками.

Святослав Яворівський

ФАКТИ
Максим Кривоніс був заступником і фактично правою рукою Богдана Хмельницького, який призначив його полковником Черкаського воєводства;
Існує версія стосовно того, що за походженням Максим Кривоніс був представником шотландського роду Камеронів і приєднався до козацьких об’єднань під час битви у місті Дюнкерк;
Досвідчений полководець вперше за всю історію Львова спочатку облогою, а потім штурмом взяв фортецю Високий Замок;
Також існує факт, що Максим Кривоніс деякий час був у сварці з Хмельницьким. Останній навіть приговорив його до показового прив’язання до гармати за допомогою ланцюга;

Вважається одним з характерників.