Фатальна куртизанка.

Марі Дюплессі - знаменита французька куртизанка, якій присвячено чимало літературних творів. Найбільш відомий роман - «Дама з камеліями». Перша паризька красуня, муза і кохана Ференца Ліста, а також Олександра Дюма-сина, вона і до цього дня вражає біографів як зовнішньою, так і внутрішньою невідповідністю цих скандальних титулів. У Марі не було і частки всеперемагаючої краси від запеклої жриці кохання. Юна, зворушлива, майже безтілесна німфа швидше схожа на чутливу гризетку.

ДИТИНСТВО

Марі Дюплессі з`явилася на світ у родині фермера в 1824 році. Але при народженні її звали не так. Справжнє ім`я дівчинки - Альфонсина Плессі. З дитинства доля не жаліла її своїми дарунками. Долею майбутньої куртизанки було злиденне існування, постійний голод, порожній будинок, п`яний батько і вічний плач маленької сестрички. Маму Альфонсина практично не пам`ятала, так як та втекла з дому, коли дівчинці не виповнилося і п`яти років. Але дві речі назавжди врізалися в пам`ять майбутньої куртизанки. Вона пам`ятала ім`я матері (Марі) і що та обіцяла за нею повернутися. Перші роки Альфонсина чекала її кожен день. Але потім в село прийшла звістка - Марі Плессі, яка працювала покоївкою в багатому домі, померла від сухот.

ПЕРШЕ КОХАННЯ

Тепер у дівчинки був тільки один шанс уникнути жебракування - заміжжя з пристойним  чоловіко, нехай і небагатим. Таким  для тринадцятирічної Альфонсини здався хлопець з сусідньої ферми. Вперше в житті дівчинка закохалася і повністю довірилася своєму обранцеві, сподіваючись на швидке весілля. Але молодий чоловік не поспішав одружуватися. Натішившись досхочу, він не тільки кинув Альфонсину, але і виставив її доступною дівчиною перед усім селом. Це перекреслило мрію майбутньої куртизанки про заміжжя. Адже ніхто в окрузі не пішов би свататися до «гулящої».

ЗАНЯТТЯ ПРОСТИТУЦІЄЮ

Марен Плессі (батько Альфонсини) потай радів «падінню» дочки. Звичайно, вона доглядала за сестрою і вела господарство, але була дуже крихітною - ніхто не найняв би таку наймичку на роботу. Родині ж були потрібні гроші: батькові - на випивку, а сестрам - на хліб. Тепер нікому не потрібна і «занепала» Альфонсина могла працювати тільки повією. На думку Марен, саме для цього заняття Бог і створив жінок.

Дізнавшись, яку «кар`єру» готує їй батько, Альфонсина сильно обурилася. Але Марен не став розводити дебати. Він моментально продав дочку місцевому шинкар, щоб погасити кредит за вино. Потім дівчині довелося «відпрацювати» ще кілька боргів батька. Розуміючи, що її чекає в майбутньому, Альфонсина втекла до столиці Франції. Там вона сподівалася знайти пристойну роботу.

ПАРИЖ

Але столиця не зустріла дівчину з розпростертими обіймами. Її не брали ні в продавщиці, ні в прислугу - адже Альфонсині було всього чотирнадцять років. До того ж вона виглядала надто крихітною і не здатною на будь-яку фізичну працю. Альфонсина ночувала де доведеться і голодувала, тому змушена була стати на шлях  куртизанки.

Правда, перші доходи не допомогли їй вибратися з убогості. Адже клієнтами нічної феї були бідні студенти, які платили дівчині сущі копійки. Для пошуку багатих шанувальників був потрібний пристойний «фасад» - доглянутий вигляд і гарна сукня. Але Альфонсині  ледь вистачало коштів на їжу. Крім цього, в ній ще жевріла надія, що хтось із юнаків зможе побачити в ній не тільки тіло, а й людину. Але сподівання були марні. Куртизанка переконалася, що чоловіки жадають від неї тільки задоволення.

ВЕЛИКА РИБА

Але з засвоєнням цієї гіркої істини доля дала дівчині шанс вибратися з убогості. Якось Альфонсина прогулювалася  з подругою Парижем. Побачивши ресторан, куртизанки вирішили в нього зайти в надії підчепити «велику рибу». Зазвичай шансів було мало: ресторатори відразу виставляли нічних фей. Виняток вони робили лише для тих, хто платив їм частину виручки. Але тоді господар прийняв куртизанок вельми люб`язно. Він пригостив дівчат випивкою і в кінці розмови попросив Альфонсину прийти до нього самою завтра .. Вже проводжаючи, ресторатор поцікавився ім`ям дівчини. «Марі Дюплессі» - представилася Альфонсина. Вона розуміла, що мелодійне і благородне ім`я додасть їй загадковості і шарму. Раптово куртизанка усвідомила - з завтрашнього дня для неї почнеться безбідне життя.

НОВИЙ ЗАЛИЦЯЛЬНИК

Марі Дюплессі не помилилася. Ресторатор одягнув дівчину, зняв їй житло і огорнув такою турботою, яка і не снилася для законної дружини. Але куртизанка швидко збагнула, що може отримати від життя набагато більше. Одного разу, одягнувшись за останньою модою, Марі вирушила в оперу. Звідти дівчина поїхала в кареті першого бабія 1840-х років графа де Гиша.

Новий залицяльник не тільки обсипав Дюплессі грошима, він ще й зробив з неї найшикарнішу даму столиці. Тепер Марі одягалася лише у дорогих кравців. Також дівчина не відмовляла собі в коштовностях, духів, вишуканої  їжі і квітів. До останніх куртизанка була дуже небайдужа. У шикарному будинку Дюплессі квітів було настільки багато, що у тих, хто прийшов складалося враження, ніби вони потрапили в оранжерею. Також Марі із задоволенням хвалилася рідкісними рослинами з Америки та Індії. В її будинку були відсутні тільки троянди - від їх запаху у дівчині паморочилося в голові. Свої уподобання куртизанка коментувала вельми специфічно: «Я обожнюю зацукрований  виноград, так як він позбавлений смаку, і камелії за відсутність запаху. Також люблю багатих людей за те, що у них немає серця ».

ПОЯВА ПОКРОВИТЕЛІВ

Незабаром де Гішу стало не вистачати коштів на утримання такої розкішної жінки. Тому він був змушений ретируватися. З тих пір покровителі в життя Марі стали змінюватися один за другим. Частково цьому сприяла найнята нею звідниця, яка збирала інформацію про перспективних  клієнтів. У Парижі у неї був самий «високий цінник». Але шанувальників це тільки заохочувало. Філософи, музиканти, поети і художники часто заходили в салон Марі Дюплессі. Портрет дівчини якраз і був написаний одним з її гостей - талановитим живописцем на ім`я Едуард Вьена. Він дуже достовірно зміг передати на полотні разючу вікторіанську  красу дівчини. Її глянцеве  чорне волосся, шкіра кольору слонової кістки, овальне обличчя і блискучі очі захоплюють навіть сучасного досвідченого глядача.

Варто відзначити, що далеко не всі гості куртизанки мали статус коханців. Деякі приходили просто поговорити: душевна, дотепна і чутлива Марі вважалася відмінною співбесідницею і прихильницею всього прекрасного. Одночасно з цим їй була притаманна кокетливість і романтичний  сум.

МАРІ ДЮПЛЕССІ І ДЮМА-МОЛОДШИЙ

Але куртизанка не гналася за «світським бумом» і пристрастями. Дівчині хотілося відданості, розуміння і закоханості. Вона сподівалася, що хоч хто-небудь з залицяльників побачить в ній людини, а не дорогу дрібничку. Як тільки куртизанка відчувала хоча б натяк на ніжність і співчуття, в її душі з`являлася надія, яка в більшості випадків так і не виростала в щось більше. Тому роман Марі з Олександром Дюма-молодшим  і закінчився розлученням. Дівчина сильно помилилася, приймаючи його жалість мораліста за справжню любов.

Дюма-син, або Аді (А. Д.), як його називала Дюплесси, був ровесником куртизанки і ще не зовсім зіпсованим вищим світом. До того ж письменника виховувала тільки мама, тому він краще за інших знав про безжалісність громадської думки до жіно що згрішили. Він щиро захоплювався Марі, був сповнений співчуття і розумів, що дівчина вища власної долі. Тобто продаючи тіло за гроші, вона дуже страждає. І Дюплессі повірила в кохання  Аді, сподіваючись на швидкі зміни в своєму житті.

КІНЕЦЬ РОМАНУ

Але, на жаль, і цього разу куртизанка тішила себе ілюзіями. Звичайно, Дюма-молодший був нею щиро захоплений. Проте, молодий чоловік не збирався дбати про Марі і ставати її «рятівником». У Аді не було ні коштів, ні бажання пов`язувати навічно свою долю з якоюсь куртизанкою. Замість цього Дюма ревнував дівчину до заможних шанувальникам, волав до її моральності, а потім взагалі покинув Париж, виїхавши в Іспанію.

Після цього Марі Дюплессі, ще глибше занурилася в світ задоволень. Насправді вона вже цілком могла «зав`язати» з професією і залишитися тільки з одним шанувальником- Штакельбергом. Тим більше що йому потрібні лише ніжність і увага - граф переступив восьмий десяток. Але куртизанка вже не бачила сенсу змінювати звичний спосіб життя. Так дівчина могла більш насичено провести відведені їй кілька місяців, адже у неї виявили невиліковні  в той час сухоти.

ОСТАННІ ЗАХОПЛЕННЯ

Перед смертю Марі Дюплессі,  спосіб життя якої був тоді головною темою в багатьох французьких салонах, сталося два романи - з Едуардом де Перрі та Ференцом Лістом.

Два останніх захоплення куртизанки закінчилися невдало. З Едуардом де Перрі справа дійшла до шлюбу. Але незабаром Марі дізналася про його незаконність на території Франції. Дюплессі визнала це насмішкою і розлучилася з графом. А Ференц Ліст  покинув куртизанку відразу після завершення своїх гастролей в столиці.

СМЕРТЬ

Марі Дюплессі, біографія якої була представлена вище, померла в Парижі в 1847 році. Останні місяці дівчина жила в бідності. Також її переслідували кредитори. А численні коханці покинули колись найяскравішу куртизанку столиці. Та й кому потрібна сухотна і вмираюча дівчина? Але така людина знайшлася. Це був її «чоловік» Едуард де Перрі. Він благав Марі про прощення і зустрічі. Але Дюплессі так і не відповіла згодою. Найбажаніша куртизанка Парижу померла на руках у служниці. На похорони дівчини прийшли тільки двоє людей: Едуард де Перрі, який купив місце на кладовищі, і розрахувався з кредиторами і граф Штакельберг.

Новина про смерть колишньої коханої застала Дюма-молодшого в Іспанії. Приїхавши в Париж, він відразу відправився на могилу Марі Дюплессі. «Дама з камеліями» - це саме той роман, який  він написав «по свіжих слідах» .Твір вийшло ліричним і виражає співчуття  .Був там і благородний герой та  було присутнє велике кохання про яке мріяла Дюплессі. Але, на жаль, вона так його і не дочекалася. Трагічне життя «дами з камеліями» стала звичайною любовною історією з сантиментами і сльозами. хоча… Альфонсині, що взяла собі ім`я Марі Дюплессі, роман напевно б сподобався.