Крушельницькі: трагедія сестер

Дивлячись на світлини Соломії Крушельницької у часи її слави, навряд чи хтось подумає, що ця зосереджена на своїй співочій кар’єрі видатна українка, зірка сцени турботливо опікує молодшу на 15 років сестру – Ганну Крушельницьку. Так само важко здогадатися, що за її щасливою посмішкою приховується справжня трагедія, гірке каяття і відчуття провини – за зламану долю Нусі, як називала сестру Соломія.

Ганна Крушельницька

Нуся була наймолодшою з восьми дітей Крушельницьких, мала всі шанси стати другою Соломією або й перевершити – співала не менш красивим голосом, також виступала на кращих оперних сценах і могла підкорити світ. Якби не божевілля після розмови зі старшою сестрою.

УЛЮБЛЕНА НУСЬКА

Коли народилася Ганна, Соломія Крушельницька не могла натішитися сестричкою, опікувалася нею як мати і якось писала у спогадах: «Що я потіхи з нею маю, то описати годі! Сама собі дивуюся, як я можу, не люблячи нічого дуже палко на сім світі, любити так до одуріння ту нашу Нуську. Ну та й я не вмисне, і не знаю, за що та зозулька така мені мила».

Родина Крушельницьких: у центрі батьки Амфросій і Теодора, стоять Володимир і Соломія, сидять (зліва направо) Олена з донькою, Марія, Емілія, Ганна.

Коли Соломія досягла перших успіхів на музичній сцені і вже могла матеріально допомагати сім’ї, то найдужче опікувалася сестрою. Дівчинка росла також здібною до музики, швидко освоїла фортепіано, співала у хорі, вчилася в музичній школі.

Старша сестра Соломія дуже схвалювала і всіляко заохочувала Нусю, на що мама Крушельницьких, жаліючи наймолодшу донечку, часто повторювала: «Не треба її мучити, бо і так вийде заміж».

СОПРАНО ВІОЛОНЧЕЛЬНОГО ТЕМБРУ

Заміжжя юну Нусю не дуже цікавило, і в цьому теж зіграла свою роль Соломія. Після смерті батька Амвросія і переїзду до Львова саме Соломія порадила і підготувала молодшу сестру до вступу у Вищий музичний інститут, вивозила із собою на гастролі, «у світ»: в Америку, Італію, Єгипет, виховуючи в ній не лише музичний, а й життєвий смак.

Вже у 17 років Ганна Крушельницька виступала в інститутській опері “Чорноморці” Миколи Лисенка

Ганна Крушельницька

«Ясним променем побіч того був спів Нусі Крушельницької. Голосовий матеріал у цієї молоденької співачки пишний, пребагатий. Голос її нагадує вірно голос сестри Соломії…», – писав рецензент.

У молодшої Крушельницької дійсно було чарівне сопрано – «сопрано віолончельного тембру». Голос і чудова вокальна школа допомогли їй з легкістю після львівського Вищого музичного інституту вступити в Міланську консерваторію. З неї й почався Нусин музичний злет.

НОВА ЗІРКА КРУШЕЛЬНИЦЬКИХ

Ще навчаючись у Львові Ганна Крушельницька записала на грамплатівки три українські пісні: «З мого тяжкого болю», «Ой місяцю, місяченьку», «Широкий лист на дубочку». У 1905 році дівчину нагородили премією за найкраще виконання пісень на слова Шевченка.

Міланська консерваторія відчиняє перед нею двері на європейські сцени: у 1907–1914 роках молодша Крушельницька співала в оперних театрах Варшави, Венеції, Риму.

Ганна навіть виконала партію Чіо-Чіо-Сан в опері «Мадам Баттерфляй», зірковій для Соломії

Ганна Крушельницька

У 25 вона дебютувала в найпопулярнішій опері «Кармен» у театрі «Лірико». В її репертуарі було вісім опер – від Верді та Пуччіні до Василя Барвінського і Миколи Лисенка.

Престижна тодішня звукозаписувальна фірма «Фонотипія» навіть записала кілька класичних оперних арій у виконанні Ганни Крушельницької. Молодша сестра мала всі шанси наздогнати й перевершити старшу сестру, на той час вже визнану оперну приму.

Соломія Крушельницька

Окрема історія Соломія Крушельницька: «чарівна Баттерфляй», яка врятувала Пуччіні і не врятувалася від “власті совєтов”

ШКОЛА ЖИТТЯ

Молоденька Ганна мала неймовірні музичні перспективи, але життя внесло свої корективи. У 1914 році розпочалася Перша світова війна. Європейські театри припинили роботу. Єдиним місцем, де співаки могли хоч зрідка виступати, залишилася Римська опера. Молодшій Крушельницькій виділили один концерт на місяць у загальній черзі десятків таких же безробітних співаків.

Цього, ясна річ, було замало не лише для амбіцій Нусі, а й для її проживання в Римі

Ганна Крушельницька

На підтримку і допомогу знову приходить старша сестра. Соломія мешкала на власній віллі в італійському містечку Віареджо. У неї – затишок, достаток і чоловік – мер. Ганну прийняли як доньку: відпочивай і насолоджуйся життям.

Власне, молодша Крушельницька так і робила, навіть записалася у школу танців. Хто знав, що цей крок, зроблений від нудьги, стане доленосним…

Історія ще однієї сестри: Ізидора Косач: наймолодша сестра Лесі Українки

РОЗБИТЕ СЕРЦЕ

У школі танців вчителював пристрасний гульвіса, який затьмарив голову не одній «студентці». Ганна Крушельницька не стала виключенням. Але одна справа, коли у вир роману потрапляє досвідчена пані, інша – коли закохується наївна, довірлива дівчина, яка виросла в тепличних умовах, у турботі, не знаючи підступності й сердечних травм.

Заради вчителя танців Нуся ладна була покинути оперу, сцену і навіть сестру.

Прагла народити дитину і, подейкують, навіть завагітніла. Без шлюбу

Ганна закохалася в «якогось пройдисвіта», вважала потенційного «зятя» Соломія Крушельницька. Вона, прагнучи вберегти свою Нусю від помилки, розвідала, що вчитель танців давно і «багатодітно» одружений, крутить романи направо-наліво і просто використовує її Нусю.

Ніхто не знає насправді, наскільки палка розмова відбулася між двома сестрами, але Соломія виклала всі факти молодшій сестрі, і та злягла. З важким нервовим зривом. Їй ледь виповнилося 30.

Соломія Крушельницька

КОЛИ НЕ ХОЧЕТЬСЯ СПІВАТИ

Три роки Соломія займалася лікуванням сестри: кращі клініки, кращі спеціалісти, першокласні санаторії. Вважала важкий психічний стан Нусі своєю провиною. Хоча лікарі запевняли, що душевна хвороба в молодшої Крушельницької розвивалася давно, просто ніхто цього вчасно не розпізнав.

Соломію це не втішало. Задля лікування Ганни вона продавала коштовності, навіть автомобіль.

Старша сестра робила все, аби молодша повернулася до життя, знову почала співати, сміятися, обіймати…

Ганні все ж стало легше, щоправда, у лікарнях вона почала сильно палити. У 1921 році повернулася з Італії до рідного Львова – до великої родини. Любов, турбота, увага роблять свою добру справу, і Ганна навіть певний час викладала у Музичному інституті імені Миколи Лисенка.

З часом ще й вийшла на сцену: брат Володимир Крушельницький став її імпресаріо і робив усе, аби сестра знову досягла музичного успіху. Втім, не судилося…

І В РАДОСТІ, І В ГОРІ

Як згадувала у мемуарах племінниця Крушельницьких Одарка Бандрівська, Ганна «співала своїм чудовим, добре школеним голосом, музикально. Формально все дуже добре, але рівно з тим все однаково без горіння, все одноманітно – одностилево,[ …] все в якомусь одному сумовитому настрої без життєвого трепету і запалу». Публіка не оцінила повернення молодшої Крушельницької, та й психічний розлад давався взнаки.

У 1928 році Ганна Крушельницька залишила музику. Хвороба розвивалася: знову клініки, лікарі.

Коли сестра остаточно втратила розум, Соломія ще дужче винуватила себе

У 1938 році, після смерті чоловіка, вона приїздить до Львова навідати родину.

Друга світова війна і приєднання Галичини до Української УРСР завадили їй повернутися до Італії. Совєти відібрали її розкішний фамільний будинок, залишивши тільки чотирикімнатну квартиру. В ній Соломія й залишилася доживати – разом зі своєю божевільною Нусею.

СЕСТРИНСЬКА ЛЮБОВ

Вони пережили разом німецьку окупацію, злидні, приниження радянської влади. Соломія давала приватні уроки, аби прогодувати себе і Ганну.

Коли колишня оперна прима дізналася, що хворіє на рак горла, то почала відкладати гроші на забезпечення Нусі. За місяць до смерті заповідала 15 тисяч карбованців племінниці Одарці Бандрівській на щомісячне утримання молодшої сестри. А коли страждала від нестерпного болю, стримувала стогін, щоб не спровокувати панічних нападів Ганнусю. Кажуть, Соломія так і померла, закриваючи рот кулаком, щоб не налякати сестру…

Ганну Крушельницьку віддали під опіку психіатра – в обмін на квартирний ордер. Вона померла у 77, пережила сестру на 13 років і покоїться поруч з нею – на Личаківському цвинтарі…