Провчившись рік в Одеському і рік у
Кам’янецькому університетах, з осені 1920 року емігрував з родиною в Польщу.
1922-го вступає і 1929-го закінчує медичний факультет Познанського
університету. Згодом закінчує Варшавську школу політичних наук, займається
лікарською практикою у Варшаві. Разом з тим бере активну участь, як письменник
у роботі "Літературно-Наукового Вістника", що виходив у Львові і
редагувався Дмитром Донцовим. Але через особистий конфлікт із ним Липа припиняє
роботу в ЛНВ.
Згодом, 1929 року разом із Євгеном
Маланюком створив літературної групи "Танк", до якої входили крім них
видатні письменники Л.Мосендз, Н.Лівицька-Холодна, О.Стефанович та інші.
Після окупації Польщі нацистською
Німеччиною залишається у Варшаві. Та через численні утиски гітлерівської влади
влітку 1943 року їде на малу батьківщину своєї дружини, м. Яворів на Львівщині,
де стає активним учасником націоналістичного підпілля. Організовує курси
підготовки повстанських медиків. Готує тексти листівок та відозв до населення і
німецьких солдатів. Крім того, Ю.Липа лікує знедолене, але нескорене просте
українське населення. З літа 1944-го стає членом УГВР та інструкторм
старшинської (за деякими даними підстаршинської) школи УПА.
19 серпня 1944 року до будинку де
жив Ю.Липа разом з родиною під’їхало двоє радянських офіцерів і двоє рядових.
Вони попрохали, щоб “пан доктор” поїхав з ними і надав медичну допомогу. Бачачи
розгубленість дружини Ю.Липи, її відчай, один з офіцерів промовив: “Даю вам
честное слово советского офицера, что врач через два-три часа вернется”.
Пам'ятний хрест в с.Шутова неподалік місця загибелі Юрія Липи. Напис на підніжжі: «Цей хрест — німий свідок катувань 19-20 серпня 1944 р. і трагічної смерті від рук комуністів Юрія Липи» |
21 серпня 1944 року Галина
Захарясевич, дружина Юрія Липи знайшла тіло чоловіка, присипане штукатуркою з
ранами на животі від автоматичних черг з численними ознаками катувань.
“Яснозбройного Юрія” забрало НКВД і знищило. Місцевий священик злякавшись
відмовився відправити в останню путь померлого, а люди силою заставили його
відслужити службу в храмі. Труну несли дівчата – в селі були тільки жінки і
старі чоловіки. Люди самі відслужили Службу Божу на його могилі. Хрести, які
ставили ламали, але люди доглядали могилу без хреста, бо знали хто там. А в ніч
з 31 жовтня на 1 листопада 1989 року був поставлений хрест і синьо-жовтий
прапор.
Ось так і закінчилося життя
невтомного патріота, борця за Вільну Україну, геополітика,
письменника-неоромантика, публіциста, лікаря і просто великої Людини - Юрія
Липи.
Могила в с Бунів. |
Він був одним із найвидатніших
українських письменників ХХ століття. Вже будучи 21-літнім юнаком, видає свою
першу поетичну збірку "Світлість". Згодом стає одним із найяскравіших
представників т.зв. "празької", "вістниківської" школи
українських письменників-неоромантиків. 1931 р. виходить поетична збірка
"Суворість", а 1938-го - "Вірую". Як прозаїк, Ю.Липа почав
з роману "Козаки в Московії" (1931), який став таким популярним,що
перевидається декілька раз. 1936-37рр. виходить збірка новел
"Нотатник".
У доробку Липи знаходимо також і
твори з фітотерапії (“Цілющі рослини в давній і сучасній медицині” (1937),
“Ліки під ногами” (1943 р.)), і з критики ("Бій за українську
літературу" (1936)). Але найбільше себе проявив він у публіцистиці.
Одні за одним виходять його твори
“Українська доба” (1936 р.), далі “Українська раса” (1937 р.). Проте
найважливішим твором виступає “Призначення України” (1938 р.). У ній автор
визначає геополітичну роль України у світі; Липа вперше визначив, як стратегічну
вісь України Північ-Південь. Також у цьому творі визначаються основні аспекти
геополітичного положення і інтересів нашої держави, її населення. Доповнення
цієї книги це “Чорноморська доктрина” (1940 р.) і “Розподіл Росії” (1941 р.), в
першому з яких виразно окреслюється важливість Чорного моря і південного
напряму експансії, а в другому висовуються і обгрунтовуються ідеї розпаду Росії
на окремі держави.
Юрій Липа був і залишається одним
із найвидатніших духовних провідників української Нації.
Хроніка
життя Юрія Липи.
Історія,
факт який вже стався, його можна знати або не знати, сприймати або не
сприймати, вірити або не вірити. Історія – питання віри!
5
травня 1900 рік в містечку Старі Санжари на Полтавщині в сім’ї священика
Андрія Геращенка і його дружини Єлизавети народився хлопчик,
якого назвали Георгієм. Хрещеним батьком був лікар Іван Липа.
Влітку
1909 році після смерті рідної матері Георгія Іван Липа з дружиною Марією
взяли його у свою родину йусиновили, давши імя Юрій Іванович Липа. Понад
100 років зберігалася родинна таємниця про те, що Іван Липа був рідним батьком
Юрія.
1917
рік в Одесі Юрій закінчив повний курс приватної IV чоловічої
гімназії. Надрукував першого вірша «Побідний марш».
1917
р. грудень-1918р. січень бере участь у боях з більшовицькими
заколотниками на вулицях Одеси.
1918
рік – після того, як УНР перестала існувати і весь її уряд пішов у
еміграцію разом з батьком, який був міністром Охорони здоров’я і духовності переїжджають у
Київ, згодом через Вінницю – в Камянець-Подільський.
1919
рік восени – початок навчання на юридичному факультеті
Українського державного університету (ректор-професор Іван Огієнко). Після
зайняття Камянця-Подільського польськими військами з батьком емігрують до
Станіслава – Львова – Тарнова.
Перебували
в таборі для інтернованих вояків Армій УНР і УГА з осені
1920-1922 рік.
Саме
в таборі він зрозумів, що то є помогти страждущій хворій людині, коли ти –
лікар.
1920-1922
роки – початок активної літературної діяльності.
1922
рік – поступає до Познанського університету на медичний факультет і
який потім закінчує. Займається приватною практикою, фітотерапією.
1929
рік – закінчив Вищу школу політичних наук при Варшавському університеті.
Виходять друком поетичні збірки «Світлість» (1924), «Суворість» (1931), «Вірую» (1938).
1933-1937
роки – низка праць медичної тематики, зокрема підручник «Фітотерапія».
1938
рік одружується з художницею- галичанкою, дочкою греко-католицького
священика з с. Рахиня на Станіславівщині Галиною Захаріясевич.
Середина
30-х років – вихід у світ історіософських праць « Призначення
України», «Розподіл Росії», «Чорноморська доктрина» – які стали Біблією
українського народу.
1940
рік – створення разом із І. Шавгенєвим, В. Садовським, Л. Биковським,
В.Щербаківським у Варшаві Українського Чорноморського інституту –
науково-дослідної установи для вивчення і прогнозування політичних і
економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття
Незалежності.
1940
рік – переїзд сім’ї до Яворова.
Приватна
медична практика.
1944
рік – переїзд в село Бунів, допомагає українським партизанам воїнам УПА.
18
серпня 1944рік – тіло замордованого лікаря Ю.Липи знайшли люди в с.
Шутова.
Молитва
Юрія Липи
Боже
народів утвердження, і небес, і землі, і моря, Боже походів і самопожертви, –
до Тебе молиться найсамотніший народ у світі, народ найсильніший, бо перетривав
і меч, і підлість чужого слизького слова, найсильніший, бо злочини й гріхи
своїх дітей перетривав…
Боже, дай нам, щоб усе, що найвеличніше, було в нас. І сповни нарід наш
молитвою вічного напруження. Дай так, щоб ніхто в нас не мав замкнених очей,
щоб тривога батьківська була в кожному серці, і щоб руки наші училися всіх
способів боротьби, щоби уми наші пізнали всі науки, а воля наша знищила всіх
противників. За сірість минулих років, за блуканину на роздоріжжях дай нам
тепер велику дорогу єдности й молитви.
За
44 роки його життя з-під його пера вийшло близько 300 творів у різних галузях
знань – науки, літератури, історії, медицини.
Андрій Калахан
Юрій Липа:призначення українця
Reviewed by Василь Герей
on
01:34:00
Rating:
Немає коментарів: