Сандармох є спеціальною територією, яку використовували органи НКВС СРСР для проведення масових страт цивільного населення. Зокрема, об'єкт Сандармох став місцем розстрілу соловецького тюремного етапу 1937 року, в якому перебували відомі діячі культури, науки, військовики, технічна інтелігенція, священство.
У середині 90-х років минулого століття стало відомо, що в рамках кампанії по репресуванню «ворогів народу» особлива трійка УНКВС Ленінградської області (начальник УНКВС по Ленінградській області комісар держбезпеки 1-го рангу Леонід Михайлович Заковський (справжнє ім’я Генріх Ернестович Шубіс) (1894-1938), його заступник – старший майор держбезпеки Володимир (Іван) Миколайович Гарін (Жебеньов) (1896-1940) та прокурор Ленінграда Борис Платонович Позерн (1882-1939)) ухвалила розстріляти групу в’язнів (усього 1825 чоловік) Соловецької тюрми.
Леонід Заковський |
Володимир Гарін |
Борис Позерн |
>Розстріл був здійснений у три етапи. Доля першої, найбільшої групи (із 1116 чоловік за списками на кінець жовтня 1937 року було розстріляно 1111 осіб), довгий час залишалася невідомою.
У 1995 році в архіві УФСБ по Архангельській області виявили повні списки приречених в’язнів Соловків. Після цієї «знахідки» у свідомість цілого світу увійшло страшне слово «Сандармох» – назва урочища, де під командуванням і за особистою участю заступника начальника адміністративно-господарського управління УНКВС по Ленінградській області капітана держбезпеки Михайла Родіоновича Матвєєва (1892-1971) було здійснено розстріл.
Ув’язнених повантажили на баржі та доставили в селище Повенець. Доставкою командував начальник Соловецького табору спеціального призначення НКВС СРСР старший майор держбезпеки Іван Андрійович Апетер (1890-1938).
Наказом по УНКВС по Ленінградській області від 20 грудня 1937 року за «самовіддану роботу по боротьбі з контрреволюцією» Михайло Матвєєв і Георгій Алфер були нагороджені цінними подарунками.
В 1939 році Михайло Матвєєв був засуджений на 10 років виправно-трудового табору за «перевищення службових повноважень, відбував покарання в Рибінську. Звільнений достроково на початку німецько-радянської війни, продовжував роботу в органах держбезпеки. Дожив до похилого віку.
У Карелії, в урочищі Сандармох, у 2004 році встановлено гранітний пам’ятник – Козацький хрест: «Убієнним синам України». Земляків щороку поминають у молитвах прочани.
У Києві по вулиці Прорізній у сквері поблизу будинку №8 1 квітня 2002 року відкрито пам’ятник Лесю Курбасу – українському актору, режисеру, основоположнику національного модерного театру. Неподалік у будівлі, що тепер має №17, містився Молодий театр, яким Лесь Курбас керував.
Лесь Курбас був заарештований у зв’язку зі справою УВО 26 грудня 1933 року. 3 листопада 1937 року його розстріляли в урочищі Сандармох.
Щороку біля пам’ятника Лесю Курбасу велелюдно, особливо з 27 жовтня по 4 листопада. Люди приходять, щоб пом’янути своїх земляків.
Олексій ОРЄХОВИЧ
Обкладинка статті Василь Герей
Розміщення цієї публікаці на інших сайтах без відкритого активного посилання
на "На скрижалях" заборонено.
Читайте нас на https://www.facebook.com/naskryzhalyah
Немає коментарів: