Таємниці собору Святого Юра

Одним з найзагадковіших приміщень собору Святого Юра у Львові є його крипта. Вона знаходиться під вівтарем, де найнижче залягає скеля.

Крипта — це невелике підземелля, яке має розміри 8,4 х 8,3 м. У плані це приміщення квадратної форми, перекрите бочкоподібними хрестовими склепіннями, які підсилені арками з опорою на центральний стовп. Висота приміщення від скельної основи сягала понад 3 метри. У кладці стін використано природний камінь.

З часу свого закладення крипта відігравала роль усипальниці львівських архиєреїв, священиків, монахів Святоюрського монастиря та світських осіб, які здобули заслуги перед Богом та Церквою. Поховання здійснювалися в крипті з часу її побудови й припинилися наприкінці XVIII ст., коли декретом від 11 грудня 1783 р. Австрійський імператор Йосиф II, з огляду на небезпеку виникнення епідемій заборонив проводити поховання в церквах та довкола них, вимагаючи закладати нові цвинтарі.

Відтоді більше як століття, у крипті не проводили нових поховань З плином часу втрачено пам’ять про людей, чиї тіла покоїлись у підземеллі собору.

Щойно в 1898 р, за окремим дозволом цісаря, у крипті захоронено тлінні останки митрополита Сильвестра Сембратовича. Тоді ж відбулися перші впорядкування крипти. Із замурованої ніші труну Никифора Шептицького (помер 1776 року) перенесено до кістниці. На те місце покладено прах митрополита Сильвестра Сембратовича. Ще вісім знайдених трун було замуровано в одному з кутів крипти.

1932 року археолог Ярослав Пастернак, на прохання Митрополичої Консисторської комісії, провів перші археологічні дослідження крипти. Результати досліджень значно привідкрили таємниці Святоюрського підземелля. Матеріали досліджень широко висвітлювалися в тогочасних виданнях.

Ярослав Пастернак обстежив долівку крипти й виявив у ній п’ять невідомих поховань, а також знайшов домовину Никифора Шептицького. Дослідник провів декілька зондажів у стінах, проте жодних ходів та нових підземель не виявив.

У 1944 р. крипта прийняла на спочинок Блаженної пам’яті Митрополита Андрея Шептицького. У повоєнні роки собор був захоплений РПЦ, тому 1958 р. у крипті поховано архиєпископа Фотія.

У зв’язку з перенесенням у 1992 році останків Патріарха Йосифа Сліпого з Риму до Львова для перепоховання їх у підземеллі Собору Святого Юра, постало питання про впорядкування крипти.

13 листопада 1991 року Археологічна комісія НТШ у Львові приступила до повторних археологічних досліджень крипти, які проводились протягом чотирьох місяців і завершились 13 березня 1992 року.

Окрім п’яти поховань, які виявив Ярослав Пастернак, у долівці крипти знайдено ще два. Одне з них датується 1781 роком. З окремого замурованого приміщення вилучено ще дев’ять трун з останками. Серед них – труна Никифора Шептицького із зображенням його герба, датована 1776 роком, і труна невідомого, датована 1764 роком. Останки понад 50 осіб, що зберігались у кістниці до 1958 року, знайдено вкопаними в долівку крипти.

Варта уваги дерев’яна скринька з останками галицького князя Ярослава Осмомисла, захована Ярославом Пастернаком у крипті собору.

У результаті археологічних досліджень виявлено цілий ряд унікальних речей церковного вжитку ХVІІ-ХІХ ст., а саме – дерев’яні та бронзові нагрудні хрести, розп’яття зі слонової кістки, медальйони, вервиці, пряжки, деталі церковного одягу, тощо. Цікавою знахідкою виявився омофор, датований 1635 роком, з монограмою «ІКІБ» та гербом «САС». Він належав, ймовірно, Ісаї Копистинському, Митрополитові Київському, Галицькому і всієї Русі.

Однак, переважна більшість поховань залишаються для нас невідомими.

Є інформація інша, щодо ігумена Святоюрського монастиря Діонісія Сінкевича 1732 р. На жаль, його останки втрачено.

5 липня 1776 р. помер Никифор Шептицький, ігумен-номінат монастиря святого Онуфрія ЧСВВ у Лаврові. Похований у крипті собору Св. Юра у Львові.

27 серпня 1992 р. в одну з аркасолей Собору Святого Юра повторно перепоховано знайдені тлінні останки галицького князя Ярослава Осмомисла.