Єдина різниця із сучасністю, дослівно вони вітались “Слава Україні!” – відповідь була “Козакам слава!”
.Також можна знайти інформацію, що за часів ІІ Гетьманату Павла Скоропадського використовували аналогічну фразу “Слава Україні! — Гетьману слава!”
Таким чином на гасло “Слава Україні!” варіантів відповідей було декілька, але прижився один – «Героям Слава». Чому?
Почнемо з того, що обидві частини привітання з’явились неодночасно. Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, “Слава Україні” ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках, що, до речі, було задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців “Холодного Яру”. У них тоді було заведено, вітатись “Слава Україні!” А відповідати потрібно було “Україні слава!”
Нагадаємо, що 24 вересня 1920 року у Медведівці на Черкащині, де колись спалахнула Коліївщина, відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. На цій нараді криворізького отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко) було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць. Степову дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання «Слава Україні!” — “Україні слава!”
У 30-х рр. ОУНівці почали використовувати вже відоме всім нам привітання. Частинка “Героям слава!” стала свідченням глибокої шани до людей, які віддали своє життя у боротьбі за батьківщину. Повстанці таким чином передавали пам’ять про цих бравих бійців майбутнім поколінням.Активне розповсюдження “Слава Україні!” здобула в 40-50 роки, коли повстанський рух був досить розповсюдженим.
Хотілося б також зазначити, що колись “Слава Україні! — Героям слава!” було чимось більшим, ніж просто лозунгом. Це була своєрідна надія на краще майбутнє.
Потім гасло Слава Україні стало чимось таємним та забороненим, як і вислів «Бережіть ліси вони нам ще знадобляться».
І тільки рік тому, він став символом дійсно незалежної України.
Слава Україні – Героям Слава!
Таким чином на гасло “Слава Україні!” варіантів відповідей було декілька, але прижився один – «Героям Слава». Чому?
Почнемо з того, що обидві частини привітання з’явились неодночасно. Згідно з істориком Володимиром В’ятровичем, “Слава Україні” ввійшло до українського лексикону у 1920-х роках, що, до речі, було задовго до появи ОУН і УПА (і до приходу фашистів та Гітлера до влади теж). Інформаційними просторами блукає уривок з книги Юрія Горліса-Горського, де він пише, що почув цю фразу від кількох повстанців “Холодного Яру”. У них тоді було заведено, вітатись “Слава Україні!” А відповідати потрібно було “Україні слава!”
Нагадаємо, що 24 вересня 1920 року у Медведівці на Черкащині, де колись спалахнула Коліївщина, відбулась нарада холодноярських отаманів, в якій взяли участь командири Степової дивізії та ватажки збройних формувань з інших регіонів. На цій нараді криворізького отамана Степового-Блакитного (Кость Пестушко) було обрано Головним отаманом усіх повстанських загонів Холодного Яру і околиць. Степову дивізія, яка налічувала від 12 до 18 тисяч бійців і розповсюдила вітання «Слава Україні!” — “Україні слава!”
У 30-х рр. ОУНівці почали використовувати вже відоме всім нам привітання. Частинка “Героям слава!” стала свідченням глибокої шани до людей, які віддали своє життя у боротьбі за батьківщину. Повстанці таким чином передавали пам’ять про цих бравих бійців майбутнім поколінням.Активне розповсюдження “Слава Україні!” здобула в 40-50 роки, коли повстанський рух був досить розповсюдженим.
Хотілося б також зазначити, що колись “Слава Україні! — Героям слава!” було чимось більшим, ніж просто лозунгом. Це була своєрідна надія на краще майбутнє.
Потім гасло Слава Україні стало чимось таємним та забороненим, як і вислів «Бережіть ліси вони нам ще знадобляться».
І тільки рік тому, він став символом дійсно незалежної України.
Слава Україні – Героям Слава!
Історія гасла українців
Reviewed by Василь Герей
on
18:44:00
Rating:
Немає коментарів: