Ізидора: сестра Лесі Українки

Історія склалася у такий спосіб, що всі Косачі залишилися в тіні найвидатнішої представниці свого роду – Лесі Українки. Хоча вони зробили помітний внесок у розвиток української культури. Зокрема, і наймолодша сестра славетної поетеси.

Ізидора Петрівна Косач походила з давнього українського козацько-шляхетського роду. Її батько, Петро Антонович, мав цивільний чин дійсного статського радника (еквівалентний армійському чинові генерал-майора). Мати, Ольга Петрівна, відома письменниця під псевдонімом Олена Пчілка, була заможною поміщицею з маєтком у 100 десятин землі.

Олена Пчілка

Родина мала шістьох дітей – синів Михайла та Миколу, доньок Ларису (Лесю Українку), Ольгу, Оксану й Ізидору, яка з’явилася на світ 21 березня 1888 року в сімейному маєтку в селі Колодежно Любитівської волості Ковельського повіту Волинської губернії (нині – Колодяжне Ковельського району Волинської області). Своїм дещо незвичним ім’ям вона завдячувала матері та сестрі Лесі.

1895рік

Ізидора, або, як її називали рідні й близькі, Дора, отримала ґрунтовну домашню освіту, закінчила Фундуклеївську гімназію в Києві, після чого серед перших дівчат вступила до Київського політехнічного інституту на агрономічний факультет. Із дитячих років у неї склалися приязні стосунки зі старшою сестрою, на той час вже відомою поетесою Лесею Українкою, яка в одному з листів до свого дядька по матері Михайла Драгоманова писала:

Леся Українка з матір’ю Оленою Пчілкою.

“Дуже добре мені з Дорою, що в неї такий нетрудний характер, ніколи вона не скучає, зранку іде гратися з дітьми надворі до заходу сонця, потім я її заганяю в хату (сама ніколи не приходить), починає співати, розказувати мені якісь безконечні анекдоти з київського життя, представляти сцени з театру українського, потім, вичерпавши останні невибігані сили, лягає спати в 9 або 9 ½ і спить до 8 ½ рано. Ніколи ще не показувала капризів або явного “непослушания” (що, нігде правду діти, случалося при мамі)”.

ліва направо: І. Г. Бріф, В.Просяниченко (товариші Миколи Косача), Ізидора Косач, Антон Шимановський, Олена Пчілка, Є. Карвасовський (голова Ковельського з’їзду мирових посередників), П. А. Косач, Микола Косач, Леся Українка, О. Карвасовська. Колодяжне, біля “сірого” дому. 1904 р.

Під керівництвом Лесі Українки Ізидора опанувала французьку мову, навчалася музиці.
одружнє життя складалося щасливо. Влітку 1914 року народилася єдина донька Ольга, яка згодом стала художницею і фотографинею, більшу частину життя провела у США. Але одразу з її появою на світ вибухнула Перша світова війна. Чоловіка забрали до війська, він потрапив до австрійського полону. Ізидора тоді ж працювала за фахом – агрономом, хімікинею. Дочекавшись звільнення чоловіка, мешкала на Поділлі, потім у Києві. Займалася також перекладацтвом із французької мови.

Серйозні проблеми почалися вже на зламі 1920-1930-х років. Спочатку – чекістські обшуки в помешканні, вилучення листування. Потім – арешт і заслання чоловіка на три роки за буцімто приналежність до “контрреволюційної організації”. 1937-го саму Ізидору заарештували в Києві за “контрреволюційну націоналістичну діяльність” і вислали на лісозаготівлі до виправно-трудових таборів Онеглаг в Архангельській області.

Врятувало її, фактично, ім’я старшої сестри. Коли в 1940 році СРСР анексував Північну Буковину, уже дуже літня і хвора Ольга Кобилянська поцікавилася долею родини своєї покійної подруги Лесі Українки. Відтак справа дійшла до тодішнього першого секретаря ЦК КП(б)У Микити Хрущова, Ізидору достроково звільнили й повернули до Києва.

 А от її чоловік Юрій, заарештований вдруге, з таборів живим не повернувся. Його доля не з’ясована донині – припускають, що він був розстріляний 1941 року.

Коли у вересні 1941-го Київ окупували нацисти, Ізидора Косач-Борисова співпрацювала з Організацією українських націоналістів, увійшла до складу Української національної ради та на деякий час була заарештована гітлерівцями. Восени 1943-го перед поверненням радянських військ, усвідомлюючи невідворотність подальших репресій, виїхала на Захід разом із донькою Ольгою та її дітьми Михайлом й Ольгою. 1949 року вона перебралася за океан, до США, штату Нью-Джерсі.

Ізидора Косач–Борисова та Василь Кривинюк, племінник Лесі Українки. Піскатавей, США.

В еміграції, щоб вижити, довелося працювати швачкою і посудомийкою. Але головною справою Ізидора бачила збереження пам’яті про свою родину. Написала мемуари про Лесю Українку, Олену Пчілку, Миколу Лисенка, Людмилу Старицьку-Черняхівську. Сприяла публікації документального видання “Леся Українка. Хронологія життя і творчості” (Нью-Йорк, 1970). Коли наступного року радянська влада запросила її в УРСР на святкування 100-річчя від народження Лесі Українки, вона відмовилася: “Не поїду в Україну, поки там панує неволя і заарештовують невинних людей”.

Ізидора Косач-Борисова пішла з життя 12 квітня 1980-го в селищі Піскатавей округу Міддлсекс штату Нью-Джерсі, США. Поховали її на українському цвинтарі Святого Андрія у Саут-Баунд-Брук. Ізидора мала 92 роки, вона пережила всіх своїх братів і сестер і єдина з них знайшла вічний спочинок за океаном.

Мар'яна Шевелєва