Іван Виговський:кохання гетьмана

Наступним після Хмельницького гетьманом Війська Запорізького  став Іван Виговський. Відбулося це в 1657 році, через три тижні після смерті Богдана. Але гетьманшею стала тільки друга дружина Івана – Олена Стеткевич.

Перша дружина гетьмана Виговського
Щодо першого шлюбу – з невідомою для нас пані Яблонською – то його було укладено чи то в 20-х, чи вже в 30-х роках 17-го сторіччя. Перша дружина Виговського, яка начебто походила з польського шляхетного роду (використовували герб «Ясенчик»), в 1656 році померла, залишивши Іванові доньку Мар’яну (за іншими версіями – син Виговського Остап-Остафій був теж від Яблонської).

Іван та Олена — історія великого кохання

За сприяння батька Олени — Богдана Стеткевича — було надруковано одні з перших видань «Апостола» в Україні та Білорусі (на фото — книга 1632 року, Кутеїнська типографія Соболя)
Друга і остання жінка гетьмана – Олена Стеткевич – походила з давніх литовських та руських династій. Її батько Богдан Вільгельмович з роду Стеткевичів відомого гербу «Косцеша», працював мстиславським, а потім новогрудським каштеляном. Він був не тільки успішним державним діячем польсько-литовської держави, але й видатним православним меценатом. Володіючи багатими маєтками на території сучасної Білорусі, Богдан разом з дружиною заснував та фінансував Кутеїнський, Буйницький, Барколабовський монастирі, а також був покровителем Києво-могилянського колегіуму.

Саме його коштом в Києві в 1630 році було надруковано одне з перших видань «Апостолу» (після цього друкар Спиридон Соболь за запрошенням Стеткевича переїхав до Кутеїнської лаври, де заснував першу в Білорусі типографію). Мати Олени Виговської, яку теж звали Оленою, в дівоцтві Соломерецька, взагалі нібито походила з Рюриковичів, їх смоленсько-брянської гілки (так, перший Соломерецький був прапраонуком Великого князя Київського Ростислава III Мстиславича). Вона теж була православною активісткою і, як і її дід, батько та чоловік, ставила на меті протидію греко-католицької унії на території сучасної Білорусі.

Батьки Олени Стеткевич

З новими впливовими родичами наш гетьман не тільки познайомився, але й побудував найліпші відносини, що йому не одного разу приносило велику користь. Але спочатку все було геть по-іншому, адже для шляхетної панянки простий козак – то була не найкраща партія. Кажуть, що Іван просто викрав Олену під час одного з походів, після чого вони одружилися в Києві без ніякого батьківського дозволу. Але мабуть велике кохання між ними та амбітність Виговського таки впевнили родичів Олени, що шлюб має сенс. Після обрання Івана великим гетьманом, подружжя прибуло до Суботова, де Олена почала впроваджувати свої «аристократичні» порядки, що не завжди подобалось козацькій старшині. Так, саме вона заборонила п’яні бенкети, що були так популярні за часів Хмельницького. Козаки були невдоволені «панською» поведінкою жінки гетьмана, але терпіли кохану свого ватажка. Син щасливого подружжя не змусив довго на себе чекати. Остап-Остафій народився в Києві та виховувався в діда Остапа – батька Івана.Пізнавайте минувшину разом з спільнотою "На скрижалях"

Після вбивства Івана поляками та повстанцями в 1664 році Олена переїхала в містечко Руда біля Жидачева (нині – Львівська область), там нібито перепоховала великого гетьмана та написала в своєму заповіті, що хоче бути похованою разом з чоловіком, і через декілька місяців хвороби теж померла. Після її смерті там залишився мешкати їх син, після чого цей маєток в Руді ще понад 100 років належав Виговським. Історики вважають шлюб Івана та Олени зразком величезного та міцного кохання, що витримало багато випробувань і під час гетьманства Виговського і після нього, та завершилося тільки з майже одночасним кінцем їх життя. На жаль, достеменно невідомо, де поховані Виговські. Крім вже згаданої Руди є ще версії з Манявським скитом (на Івано-Франківщині), монастирем селища Йосиповичі Львовської області та інші. Але де б це не було, будемо сподіватися, вони разом.

Читайте також:

Іван Виговський:від писаря до гетьмана