Вбивство Троцького:сталінський льодоруб

Колишні соратники, Сталін і Троцький стали заклятими ворогами. Вбивці-найманці переслідували вождя опозиції до кінця його днів.

Лев Троцький - уроджений Лев Давидович Бронштейн - був одним з організаторів і керівників жовтневого перевороту. Після смерті Леніна в 1924 році між Сталіним і Троцьким виникла запекла боротьба за владу. Сталін здобув у цій боротьбі перемогу, змусивши свого суперника покинути Росію. Протягом наступних десяти років Троцький шукав притулку в різних країнах - Туреччині, Франції, Норвегії, але скрізь його присутність виявлялася небажаною.

Нарешті у 1937 році опальний ідеолог революції знайшов свій останній притулок у Мексиці. Тим часом його колишні прихильники і однодумці в Радянському Союзі піддалися жорстоким репресіям, а сам Троцький був оголошений ворогом народу. Сталін заявив, що цей "зрадник справи революції" створює за кордоном потужну базу для шпигунської та терористичної діяльності проти СРСР. Насправді єдиною зброєю Троцького було його гостре перо. Відомий письменник Бернард Шоу сказав про стилі його творів: "Коли ця людина відрізає голову опонента, то піднімає її, щоб показати, що в ній немає мізків".

 

Лев Троцький і його дружина Наталя Сєдова

Сталін поставив перед своїми спецслужбами завдання знищити ненависного супротивника. Горезвісне НКВС, яке в ті роки успішно поєднувало каральні функції всередині країни з таємними операціями за кордоном, накопичила значний досвід в виконання завдань такого роду. В 20-і і 30-і роки сотні тих, щовиїхали з Радянського Союзу зникли, були вбиті або вчинили самогубство при загадкових обставинах. Подібна смерть наздогнала і особистого секретаря Троцького Ервіна Вольфа, але не було доведено, що це робота НКВС, хоча мало хто сумнівався, у тому,що таємне відомство Сталіна доклав до цього руку.

 

Рамон Меркадер дель Ріо. Гавана (Куба) 1977

Вбивство Троцького НКВД вирішило здійснити руками свого агента Рамона Меркадора. 26-річний син впливової іспанської комуністки був учасником громадянської війни в Іспанії, що закінчилося поразкою республіканських сил. Багато противників Франке, побоюючись розправи, покинули країну. Серед них була Карідад Меркадор та її син Рамон, який до цього вже освоїв початковий курс тероризму в Барселоні, продовжував удосконалювати отримані навички в одній з спецшкіл НКВС, спеціалізуючись по таємних вбивствах, саботажу, розвідки і ведення партизанських дій. З Москви він був направлений у Париж, де "випадково" познайомився з американкою на ім'я Сильвія, яка виявилася кур'єром Льва Троцького. Рамон, за документами Жак Морнар, був чоловіком приємної зовнішності і без особливих труднощів умовив Сільвію вийти за нього заміж. Довірлива наречена погодилася.

З Парижа молоде подружжя прибуло в Нью-Йорк, а звідти літаком вирушили в Мехіко. Жак Морнар, миттєво перетворився в Френка Джексона, який спочатку безуспішно намагався проникнути в середу місцевих троцькістів. Тим часом Мексиканська комуністична партія, очевидно за завданням Москви, вирішила "продублювати" дії спеціального агента і організувала власну змова з метою вбивства Троцького. 24 травня 1940 року його вілла зазнала збройного нападу. Понад двадцять бойовиків у масках буквально перевернули догори дном весь будинок, але господарі встигли сховатися. Не інакше як сама доля зберігала кремлівського вигнанця: Троцький, його дружина і онук не постраждали.

Після цього скандального інциденту, що став надбанням світової преси, Троцький перетворив свій будинок у справжню фортецю, куди допускалися лише особливо віддані йому люди. Серед них виявилися Сільвія та її чоловік Френк Джексон, яким вдалося увійти в довіру до "вчителя".

Спочатку молодий чоловік, виявляв підвищений інтерес до марксизму,  і тому здався Троцькому надто настирливим. Але врешті-решт старий підпільник, який вважав своїм святим обов'язком виховувати молоду зміну борців за "світову революцію", пройнявся довірою до привабливого американця.

Незважаючи на спекотний день, 20 серпня 1940 року Френк Джексон з'явився на віллу Троцького в наглухо застебнутому плащі і капелюсі. Під плащем "друга сім'ї" вмістився цілий арсенал: альпіністський льодоруб, молоток і автоматичний пістолет великого калібру.

Охоронці, які часто бачили цього чоловіка в будинку і звично вважали його "своїм", провели гостя до господаря, який годував у саду кроликів. Наталі, дружині Троцького, здалося дивним, що чоловік Сільвії приїхав без попередження, однак гостю запропонували залишитися на обід.

Відмовившись від запрошення, Меркадор-Джексон попросив переглянути статтю, яку він тільки що написав. Чоловіки пройшли в кабінет. Ледь Троцький заглибився в читання, Джексон витягнув з-під плаща льодоруб і всадив його в потилицю жертві. Вважаючи удар недостатньо надійним, вбивця розмахнувся льодорубом ще раз, але дивом зберігши свідомість Троцький схопив його за руку, змусивши випустити зброю. Потім, хитаючись, вийшов з кабінету у вітальню. "Джексон! - закричав він. - Подивися, що ти наробив!"  На крик  прибігли охоронці ,збили з ніг Джексона, який цілився в свою жертву з пістолета. "Не вбивайте його, - зупинив Троцький охоронців. - Треба, щоб він все розповів..." З цими словами поранений знепритомнів.

Через кілька хвилин Меркадор Джексон і його жертва були доставлені в столичну лікарню швидкої допомоги. Завзятість, з яким цей смертельно поранений чоловік боровся за життя, приголомшило навіть лікарів. У їхній практиці ще не було випадку, щоб постраждалий з такою жахливою травмою - раскроенным черепом - прожив, періодично приходячи в свідомість, більше доби...

Більш тридцять тисяч людей побували за п'ять днів біля труни з тілом Троцького. Навіть ті, хто не поділяв його комуністичних переконань, віддали данину поваги цьому несамовитому революціонеру.

Рамон Меркадор, він же Френк Джексон, він же Жак Морнар, був засуджений до двадцяти років тюремного ув'язнення. Вийшовши з мексиканської в'язниці в березні 1960 року, він оселився на Кубі. Незадовго до своєї смерті в Гавані 18 жовтня 1978 року вбивця Троцького отримав Золоту Зірку Героя Радянського Союзу.