Остафій Дашкевич:забутий отаман

Остафій Іванович Дашкевич (Дашкович (1455 — 1535-37) – український шляхтич. Один з найвидатніших козацьких отаманів. Перший організатор Війська Запорозького. Засновник та перший Кошовий отаман, в деяких документах згадується як гетьман Війська Запорізького з 1508 року.

Народився Остафій в Овручі на Житомирщині в багатій боярсько-шляхетській православній родині Дашкевичів гербу Леліва ІІІ, вважається далеким нащадком князя Рюрика, родичем князів Глинських, Вишневецьких та Острозьких.
До 1504 року Дашкевич - воєвода короля Олександра Ягеллончика.

Пізніше - староста чечерський, кричевський (1501), канівський (1508), черкаський (1514), пропойський, воєвода троцький (1522).

Благословення черкаського старости Остафія Дашкевича перед Кафедральним собором у Каневі

Остафій Дашкевич став першим хто не тільки побачив в козацтві нову могутню силу українського народу але зумів зібрати воєдино розпорошених людей з Дніпровських островів з околиць Канева та Черкас, організував їх у єдину військову силу, установив однакову для всіх єдину зброю — вогнепальну та шаблю, поділив усіх на полки, полки на сотні, призначив старшину, підстаршину.

Острів Хортицю за порогами та місто Чигирин призначив основним місцем для складу зброї, щоб перекрити татарам вхід на українські землі (там вони мали найкращу переправу через Дніпро).

Дашкевич домігся від польського короля в 1511 році утворення 4 тисячного кінного загону для охорони кордонів. В цей загін Отаман набрав переважно дніпровських козаків. На чолі загону став сам Остафій. Так як охоронцям майже нічого не платили, король Сигізмунд I Старий дозволив козакам закладати слободи вище порогів, надав козакам землі на довічне користування по обидві сторони Дніпра між ріками Кінська вода, Самара, Кальміус, Ташлик, Бог (Буг).

Остфій Дашкевич запровадив у війську жорстку римську дисципліну, поділив його на полки та сотні, не пожалкував власних грошей, щоб озброїти козаків шаблями та самопалами.
Отаман брав активну участь у воєнній кампанії 1514 року – битві під Оршою.

Нове козацьке військо вперше спробувало свої сили у першому великому поході проти татар під Білгород в 1516 році, коли було розбито кілька татарських орд. Козаки підійшли під стіни Білгородської фортеці. Османи з фортеці послали за ними своє військо, яке набагато переважало козацьке. Битва між османським військом та козаками відбулася на озері Овідія біля Білгороду. Козаки здобули блискучу перемогу, з великими військовими трофеями повернулися до дому.

З цього часу в Польщі і Великому Князівстві Литовському заговорили про козаків. Король Сигізмунд I Старий у відповідь ханові сказав, що не його війська здійснили напад на Білгород, це були неконтрольовані ним «козаки».
Далі в жовтні 1518 року Дашкевич разом з князем Констянтином Острозьким розбили 1000 татар на Волині.

У1522 році під час в битві з татарами на Дніпрі Остафій попав в полон. Татар намагалися змусити Дашкевича зректися Християнства і зламати на собі хреста, але гетьман навідсіч відмовився зраджувати вірі і своїй рідній землі.
Наступного року Остафій втік з татарського полону і прибув до Черкас. В 1523 році відплатив нападом на Очаків, повністю спаливши місто і турецький замок, і став першим козацьким ватажком, що спромігся атакувати кримський півострів на околиці Ґьозлеві, Карасубазарі, Ак-Мечеті.

В 1527 році Остафій разом з Юрієм князем Слуцьким розбив татарські орди під Канєвом та Черкасами.

Разом з Костянтином князем Острозьким і київським воєводою Андрієм Немировичем був в битві під Ольшаницею.
Дашкевич отримав від Сигізмунда I Старого за заслуги в цих перемогах Паволоч з прилеглими поселеннями. Призначений троцьким воєводою.
В 1528 році разом з Предславом Лянцкоронським, Дашкевич великим загоном козаків атакував Очаків, тричі розгромив татарські загони, забравши 500 коней і 30000 худоби.
В 1530 році, на межі вересня — жовтня, він та Андрій Немирович очолили 1500-кінну погоню висланих ханом Ісламом Солтаном віділлів з 650-ти вершників для грабунку прикордонних земель Київщини після поховання князя Костянтина Острозького. Розбили ворогів біля урочища Півозеро, звільнили бранців.

В 1531 році Остафій Дашкевич відбив напад самого кримського хана Саадат І Ґерая на Черкаси. 1531 р. Мешканці міста мужньо оборонялися але Дашкевич бачив, що місто йому не захистити. Кримський хан запропонував переговори. Дашкевич беззбройним, сам один, вийшов на переговори с татарами. Саадат І Ґерай зажадав щоб йому видали Іслам Ґерая, якого він скинув з кримського трону та який переховувався в Черкасах. Дашкевич на вимогу видати Іслам Ґерая, відповів, що «особа гостя для нього є святою», хан, дивуючись мужності Дашкевича, запросив його на бенкет, уклав договір, за яким хан згодився на усі пункти, що поставив Дашкевич.

В 1533 році на сеймі (шляхетській раді) в Пйотркуві-Трибунальському Остафій Дашкевич, баче, що Польське королівство платило тоді данину татарським ханам, посли яких також знаходилися на сеймі, сказав, що соромно християнському королівству давати данину невірним. Він запропонував свій унікальний проект. Напади татар можна припинити, якщо поставити на Дніпровських островах укріплення замок-січ з постійною вартою у 2000 людей, які плавали між островами, порогами; зупиняли татар на їх переправах через Дніпро. Але тоді пропозиція Дашкевича не була втілена в життя. Зумів її реалізувати власним коштом славетний Дмитро (Байда) Вишневецький створивши першу Запорозьку Січ на острові мала Хортиця.

В 1534 році Дашкевич за численні заслуги отримує Чечерське та Кричевське староства. У тому ж році він з козаками відбиває на Волині під Заславлем 15 тисяч українців що були взяті в полон татарами.
Склав гетьманство Остафій Дашкевич в 1534 року, останній раз брав участь у військових діях в 1535 році у війні проти московитів в цьому ж році чи у 1537 помер.
Остафія Івановича Дашкевича можна по праву назвати першим козацьким гетьманом. При ньому українські козаки були офіційно визнані у східній Європі як значна військова сила. А всередині українського суспільства козацтво почало сприйматися як окрема військова верства населення.
Розпочату Дашкевичем велику справу зумів завершити в середині 16 століття Дмитро Вишневецький створенням повнокровної самодостатньої організації Війська Запорозького в той час дніпровські козаки почали сприйматися українцями, як герої власного народу.
Вічна слава видатному козацькому ватажку Остафію Дашкевичу.
На жаль поки що в Україні немає жодного пам’ятника великому гетьману. Проте на честь Остафія Дашкевича названо вулиці в Черкасах та Овручі. В місті Житомирі 13 жовтня 2014 року встановлено пам'ятну дошку Остафію Дашкевичу.

Український народ писав свою історію не літописом і хроніками, а козацькими шаблями та пістолетами, створюючи з рідної землі величезну, безсмертну енциклопедію козацьких могил.

 А.В. Вовк