Іван Мазепа:за єдину Україну



Основною метою його політики було об’єднання українських земель – Гетьманщини, Правобережжя України, Запоріжжя, Слобідської України й Ханської України – у складі єдиної Української держави на чолі з гетьманом, а також запровадження гетьманської влади як основи держави європейського типу зі збереженням системи козацького самоврядування. За час гетьманства йому частково вдалося виконати це завдання, об’єднавши Гетьманщину, Правобережну Україну й Запоріжжя. Він двічі ставив питання про приєднання Слобідської України перед російським царем Петром І і двічі отримав відмову.


Патріот, син патріотів
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 року на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви, що на Київщині, у родині української шляхти. Його мати Марія Магдалина була великою патріоткою України й найпершою порадницею сина-гетьмана, що свідчить про її високий інтелект. 13 останніх років свого життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря.
На наполягання матері Іван поїхав навчатися в Києво-Могилянську колегію, яку в роки гетьманування він перетворить на академію. По закінченні колегії його батько Степан-Адам (доволі знана постать серед почту гетьмана Виговського) відсилає сина до двору польського короля, звідки його, як талановитого шляхтича, направляють у Західну Європу для завершення навчання.
Голландія, Франція, Німеччина, Італія розширили світогляд молодика, збагатили духовно і політично. Він досконало вивчив основи фортифікації, гарматну справу й інші науки. Іван був досить освіченою людиною для свого часу: окрім української знав російську, польську, латинську та французьку мови, розумівся на філософії й історії, музиці та поезії, писав вірші.

Козацький міністр
Україна в другій половині XVII ст. переживала страшні часи: турки, татари, поляки й московити чинили напади на її терени. Багаті й родючі землі стали пусткою. До того ж і в українській верхівці не все гаразд: одні тягнуться до Москви, інші — до Туреччини, треті — до Польщі.
Мир між Україною та Польщею, як завжди, не був тривалим. Опального Мазепу відсилають із польським військом, що вже вкотре пішло війною на Україну. Але, опинившись у Білій Церкві, він покидає королівське оточення та їде на батьківщину — у Мазепинці.
Три могутні суперниці зазіхали на Україну — Польща, Росія і Туреччина. Кожна із цих держав мала в Україні свого гетьмана. Найзнаменитіший із них – Петро Дорошенко хотів об’єднати розтерзану Україну в одну державу при сприянні султана. До нього й прийшов Мазепа. Освічений, із дипломатичними здібностями, він швидко стає комендантом гетьманської гвардії, а невдовзі – почесним генеральним писарем, тобто головою дипломатичного відомства козацької держави.
Козацький «міністр закордонних справ» Правобережної України Іван Мазепа веде перемовини з Лівобережним гетьманом Самойловичем, із турецьким султаном і кримським ханом, із московським царем і польським королем, навіть із французьким — Людовіком XIV.
Портрет Івана Мазепи з літопису Самійла Величка

Спотворена угода
Коли йому вже йшов п’ятий десяток, 1687-го, козацька верхівка обрала Мазепу гетьманом України. Під час виборів, за традицією, був зачитаний договір, підписаний свого часу Богданом Хмельницьким і ратифікований Москвою, де було викладено основні положення відносин між Україною й Московщиною. Щоправда, документ був дещо спотворений і відрізнявся від оригіналу, який зберігався тільки в Москві, бо київський екземпляр згорів у Києво-Печерській лаврі за досить загадкових обставин.
Як відомо, російсько-український договір 1654-го насамперед проголошував військовий союз автономії України й Росії проти Польщі. А через два роки після підписання цієї угоди росіяни з поляками укладають у Вільно сепаратне перемир’я без участі України, що означало фактично розірвання російсько-українського договору.
Кажуть, Богдан Хмельницький незадовго до своєї смерті наполягав про необхідності офіційно скасувати договір. Але смерть гетьмана 1657 року не дозволила зробити це. А його синові й наступнику Юрію (надто безвільному) підсунули фальшивку, що згодом стала єдиним офіційним текстом договору, який підписували всі гетьмани.
Варто зазначити, що як глава держави Мазепа не відрізнявся лагідністю, жорстоко розправлявся з ворогами. Так, він хотів, щоб Україна була незалежною, але його не дуже турбувала доля бідноти і селянства. Тому «сірома», яка повставала проти московського ярма, проти польської шляхти й українських панів, нищівно придушувалася. І це схвалював Петро I. Придушили повстання на чолі з Петриком, ватажком бідноти. У Сибір заслали фастівського полковника Семена Палія, який боровся проти польського гноблення.

«Зрада»
На третьому десятку гетьманування Мазепа переконався, що ні вірна служба царю, ні виконання договірних зобов’язань не забезпечують Україні вільного існування. Міцніюча імперія так чи інакше все більше і більше затягує свої тенета, втручається в українську державність як політично, так і економічно, бачачи в Україні тільки джерело збагачення імперії – починаючи з природних багатств, робочої сили, талантів.
1708-го російська армія, зміцнена кількісно і якісно, розташовується на українських землях, грабуючи селян, частішають випадки насильства, ґвалтування, що викликає невдоволення всього українського народу, козацької старшини. Звернення Мазепи до царя із цього приводу лишаються без відповіді або ж наштовхуються на пусті обіцянки.
Меншиков, неписьменний царський прибічник, талановитий невіглас, перебуваючи на території України, у Києві, зверхньо ставиться до освіченої козацької верхівки. Він віддає накази козацьким полковникам, оминаючи гетьмана. Зрозумівши, що перемога Петра I тільки прискорить процес знищення української державності, але ніяк його не зупинить, Мазепа ухвалює рішення перейти на бік шведів, які обіцяють Україні повну самостійність.
Козацька старшина та Іван Мазепа (у центрі). Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври(1698)

Розгром
Таємні перемовини, які вів Мазепа з поляками й шведами ще в 1705-1706 рр., завершися угодою між Україною та Швецією. В одній із статей цієї угоди говорилося: «Усе те, що буде визнано колишньою власністю українського народу, буде передане або збережене для українського князівства».
Тому шведське військо, увійшовши на територію України, поводилося дружньо, шанувало мешканців, платило за їжу, фураж. І в листопаді 1708 року Мазепа з чотиритисячним військом з’єднався зі шведським королем. До них долучилася частина запорожців (8 тис.) на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.
Петро І із Меншиковим розгорнули в Україні великий терор проти Мазепи. Цар змушував українське духовенство виголошувати гетьману анафему. А влітку 1709-го фортуна повернулася до Мазепи спиною.
Молодість 27-літнього Карла XII й досвід 70-річного Мазепи були переможені наполегливістю 37-річного Петра I. Поразка Карла й Мазепи мала кілька причин – це й поранення короля, й ослабленість шведського війська (30 тис. шведів і козаків проти майже 60 тис. росіян), недооцінка високої підготовки супротивника, непідтримання Мазепи більшістю козацтва й, нарешті, нерозуміння українським народом стратегії аристократичної гетьманської верхівки. Не останню роль зіграли і церковники. Адже вважалося, що московити, православні, – брати по духу, а поляки і шведи – католики і протестанти – закляті вороги православ’я.

Вогнем і мечем?
Після поразки Карл і Мазепа утекли на південь, до Дніпра, переправилися в Переволочну, де мало не були захоплені російськими військами, і прибули в Бендери. Османська імперія навідріз відмовилася видати Мазепу росіянам. Помер він 22 вересня 1709-го в Бендерах. За розпорядженням племінника тіло його було перевезене в Галац і там поховане.
Подальші події підтвердили правильність висновків, зроблених Іваном Мазепою напередодні полтавської битви.
Після Мазепи в Україні занепадають наука і культура, більшість українців стає неписьменною. Росія вогнем і мечем прагне створити міцну державу як правонаступницю Київської Русі – тому Київ повинен їй підкоритися. Москва розглядала Україну тільки як місток до Західної Європи.
Визнаючи вищість української культури, Московське царство, перетворюючись на Російську імперію, різноманітними заборонами й утисками цілеспрямовано підкоряє Київ політично та економічно. Найбільш активно це робив Петро I, а завершила Катерина II. Тому можна стверджувати, що останній учинок гетьмана Мазепи історія виправдала.

Олексій Гай



Іван Мазепа:за єдину Україну Іван Мазепа:за єдину Україну Reviewed by Василь Герей on 01:02:00 Rating: 5

Немає коментарів: