Світова афера:друк грошей

Це  було  одне  з  найнеймовірніших  шахрайств  в  історії  Португалії,  та,  мабуть,  і  всієї  Європи.  200  тисяч  підроблених  банкнот,  кожна  по  500  ескудо  ( приблизно  5  фунтів  стерлінгів )  наводнили  країну  і  були  воістину  бездоганні.

Людиною,  яка  спланувала  і  здійснила  цю  махінацію,  був  Артур  Віргиліо  Алвес  Рейс,  чиновник  португальської  колоніальної  служби. Рейс  перший  раз  зшахрайничав,  коли  влаштовувався  на  роботу  інженером  в  Анголі.  Тоді  він  надав  диплом  неіснуючого  "Оксфордського  політехнічного  університету".

У  1924  році  він  дізнався,  що  деякі  банкноти  португальського  банку  друкуються  британською  фірмою  «Ватерлоо  і  сини».  Додатково  він  виявив ,  що  не  існує  процедури  перевірки  на  наявність  дублікатів  купюр,  і  тоді  народився  його  план.  Він  вибравши  трьох  спільників  -  Карела  Маранга  ван  Юсселвера ,  голландського  торговця  і  дипломата ,  Жозе  Рандейру ,  брата  португальського  міністра ,  і  Густава  Хенніса,  німецького  бізнесмена.  Маранга  і  Рандейру  Рейс  мав  намір  обдурити.  Він  сказав  їм,  що  має  доручення  взяти  кредит  для  Анголи,  і  показав  офіційний  контракт.  На  контракті  стояли  підроблені  підписи  верховного  комісара  Анголи  і  міністра  фінансів  Португалії .  Тих  документ  цілком  задовольнив  і  вони  погодилися  допомогти  Рейсу.

Карел  Маранга  виїхав  до  Лондона  на  переговори  про  друкування  банкнот  з  главою  фірми  Вільямом  Ватерлоо.  Він  уклав  з  ним  контракт,  попередньо  пред'явивши  йому  рекомендаційний  лист  від  брата  Жозе  Рандейри .  Маранга  пояснив  Вільяму  Ватерлоо,  що  з  політичних  мотивів  друкування  банкнот  має  відбуватися  таємно.  Сер  Уїльям  відповів,  що  він  все  розуміє,  але  йому  необхідна  згода  глави  португальського  банку.  Маранга  запевнив  його,  що  необхідні  папери  будуть  отримані  з  Лісабона  негайно.

Протягом  наступних  кількох  тижнів  документи  прибули  в  компанію  "Ватерлоо  і  сини".  Лист  керуючого  португальським  банком,  контракти,  підписані  Верховним  комісаром  Анголи  і  відомими  португальськими  банкірами, -  все  було  блискуче  підроблено  Рейсом.

У  листі  керуючого  банком  роз'яснювалося,  що  оскільки  гроші  будуть  «ходиити» тільки  в  Анголі,  вони  повинні  бути  віддруковані  з  тих  же  форм,  з  тими  ж  серіями  і  номерами ,  що  і  попередній  випуск.  Серу  Вільяму  сказали ,  що  банк  Анголи  додрукує  слово  " Ангола "  на  нових  банкнотах,  щоб  уникнути  непорозумінь.

Коли  гроші  були  віддруковані,  Маранга  доставив  їх  в  Лісабон . З  митницею  не  виникло  проблем,  адже  Маранга  був  також  генеральним  консулом  Персії  в  Гаазі й користувався  дипломатичною  недоторканністю.

Рейс  відкрив  рахунки  у  філіях  великих  банків,  а  пізніше  зняв  гроші  в  інших  філіях.  Він  обміняв  підроблені  банкноти  на  іноземну  валюту,  скупив  пакети  акцій  промислових  концернів  і  протягом  декількох  місяців  перетворився  на  фінансового  магната.  Зрештою  він  зміг  відкрити  свій  власний  банк  -  Банк  Анголи  і  Метрополії .

Але  до  червня  1925  року поява  в  обігу  додаткових  купюр  номіналом  500  ескудо  викликало  чутки  про  підробку,  і  португальський  банк  почав  розслідування .  Фальшиві  банкноти  пройшли  всі  тести,  але  коли  інспектори  перевірили  філію  Банку  Анголи  і  Метрополії  в  Опорто,  то  виявили  пачки  нових  банкнот  з  тими  ж  номерами,  що  і  попередня  серія.

Афера  була  розкрита  і  Рейс  був  заарештований.  Але  навіть  тоді  він  сфабрикував  документи,  з  яких  випливало ,  що  за  махінацію  відповідальні  керуючий  португальським  банком  і  деякі  з  його  директорів,  а  він  лише  став  жертвою  політичної  змови .  Ці  підробки  виявилися  настільки  переконливі,  що  судовий  розгляд  у  справі  про  аферу  було  відкладено  на  п'ять  років .

Але  в  травні  1930 року  Рейса  все  ж  визнали  винним,  він  був  змушений  у  всьому  зізнатися  і  його  засудили  до  20  років  ув'язнення.  Бандейра  був  засуджений  на  такий  же  термін .  Хенніс  виїхав  до  Німеччини,  де  помер  в  1936  році,  а  Маранга  судили  в  Гаазі  і  засудили  до  II  місяців  тюремного  ув'язнення  за  " приховування  краденого ".

Рейс  вийшов  з  в 'язниці в  1945  році.  Він  хотів  виїхати  до  Бразилії,  але  в  цьому  йому  було  відмовлено,  і  він  повернувся  до  Португалії.  Він  помер  від  серцевого  нападу  в  1955  році  у  віці  55  років  -  в  таких  злиднях ,  що  заповідав  поховати  себе  загорнутим  у  простирадло ,  щоб  син  зміг  успадкувати  його  єдиний  костюм . 

                    ТРЕТЯ ВАРТА